/* * @version $Id: index.php 14401 2010-01-26 14:10:00Z louis $ * @package Joomla * @copyright Copyright (C) 2005 - 2010 Open Source Matters. All rights reserved. * @license GNU/GPL, see LICENSE.php * Joomla! is free software. This version may have been modified pursuant * to the GNU General Public License, and as distributed it includes or * is derivative of works licensed under the GNU General Public License or * other free or open source software licenses. * See COPYRIGHT.php for copyright notices and details. */ Люботинське депо -->

 

Локомотивному депо станції Люботин -130 років

Локомотивне депо Люботин – одне з найстаріших підприємств залізниць України. За свою 130-літню історію воно пройшло шлях розвитку від маленького паровозного депо, що обслуговувало малодіяльну Сумську дільницю Харково-Миколаївської залізниці, до сучасного, технічно-оснащеного, укомплектованого висококваліфікованими кадрами транспортного підприємства.

Згідно архівних матеріалів Ленінградського історичного архіву, «Акт о приемке в эксплуатацию сооружений паровозных мастерских на станции Люботин» датується 29 листопада 1877 року і належить до періоду будівництва дільниці Харково - Миколаївської залізниці від станції Мерефа до станції Ворожба. Спочатку це були невеликі майстерні на 2 паровозних стійла. А через станцію Люботин проходив один поїзд у тиждень. Проте, з подальшим будівництвом Харково - Миколаївської дороги, станція Люботин перетворилася на крупний залізничний вузол, звідки щодня відправлялися потяги в чотирьох напрямках: на Харків, Мерефу, Ворожбу і Полтаву.

Зростаючі потреби в перевозках сприяли будівництву нового депо на 12 канав, підсобних цехів, значно збільшився парк більш сучасних паровозів. До 1905 року працювало кількасот працівників локомотивних бригад, слюсарів ремонтних цехів, працівників інших спеціальностей. Робочий клас ставав все більш згуртованим і не міг змиритися з напівголодним, злиденним існуванням в умовах виснажливої праці, яка часом тривала 16-17 годин на добу.

Тому, коли всю Російську імперію сколихнули революційні події 1905-1907 рр., робітники паровозного депо Люботин прийняли в них найактивнішу участь. Разом з іншими робочими залізничного вузла, вони 10 грудня 1905 року захопили станцію Люботин і призначили її комендантом слюсаря депо Павла Глуховцева. З робочих була сформована бойова дружина. Одним з організаторів і керівників повсталих працівників був слюсар депо О.П. Радченко, згодом прославлений командир Червоної Армії. 10 днів влада в місті знаходилась в руках революційних залізничників і цей період увійшов в історію під назвою Люботинська республіка. Повсталі забарикадували станцію, розібрали залізничну колію і створили укріплення. На ліквідацію повстання було направлено значні сили карателів. 17,18 і 19 грудня повсталі чинили героїчний опір царським карателям. Але сили були нерівними. Гарматний вогонь по депо і станції примусив революційних залізничників припинити опір. Багатьох учасників повстання було вбито та поранено, багатьох заарештовано та засуджено на тривалі строки тюремного ув’язнення.

Активну участь працівники депо брали і в революційних подіях 1917-1920 рр. Зокрема, робочими депо був збудований і відправлений на фронти громадянської війни бронепоїзд «Красногвардеец». В період з 1920 по 1941 рр. зруйноване революційними подіями та громадянською війною деповське господарство було не лише відбудоване, але й реконструйовано. Поступово на зміну застарілим паровозам прийшли міцні паровози СО, СУ, Э.

В червні 1941 року мирну працю радянських людей було перервано гітлерівським нападом. Вже в перші дні війни багато робочих та службовців паровозного депо добровольцями пішли на фронт, а ті, що залишилися, докладали героїчних зусиль до своєчасної евакуації підприємств і населення у східні регіони країни.

Багато машиністів паровозного депо Люботин в період Вітчизняної війни під вогнем ворожої авіації доставляли на лінію фронту війська, бойову техніку, боєприпаси. За проявлені мужність та винахідливість при доставці на фронт особливо цінних вантажів, машиністи А.С. Іващенко,  П.В. Куценко, Д.К. Дьяконов, П.С. Тоцький, А.Т. Нежурбін, В.Г. Коритов, П.І. Кондаков, І.В. Варіч та ін. були нагороджені високими урядовими нагородами. Не встигла люботинська земля 29 серпня 1943 року звільнитися від фашистської нечисті, як почалися роботи по відновленню цехів депо. І вже через кілька місяців машиністи депо повели ешелони з безцінними вантажами на захід, наближаючи довгоочікувану перемогу.

У післявоєнні роки в цехах депо панував трудовий ентузіазм. Щоденно робочі виконували по кілька змінних завдань, відновлюючи розбиті і зношені паровози, підвищуючи виробничі потужності. І вже у 1948-1949 рр. за показниками депо досягло довоєнного рівня. На той час штат депо виріс до 850 чоловік. Приписний парк нараховував 55-60 вантажних паровозів серії СО, 10-15 паровозів серії СУ, 5 паровозів серії Э. Працівники депо започатковували передові трудові почини, значно перевищували встановлені норми.

У 60-тих роках на залізницях України почалась технічна революція. Тепловози та електровози витіснили паровози. Депо Люботин повністю перейшло на обслуговування приміського та пасажирського руху. В період з 1987 по 1990 роки весь парк пасажирських тепловозів був замінений на сучасні потужні тепловози ТЕП-70. На всіх етапах свого існування колектив депо успішно вирішував поставлені перед ним завдання. Так було і в 1979 році, коли виникла необхідність засвоїти новий вид техніки для депо – електропоїзд. У 1996 році до локомотивного депо Люботин були приєднані цехи колишнього вагонного депо, у яких почали підйомний ремонт електропоїздів ТР-3.

Ріст кваліфікації працівників цеху ТР-3 дав можливість перейти до освоєння найбільш трудомісткого та складного виду ремонту – КВР – капітального-відновлювального ремонту електропоїздів.

Перший електропоїзд  ЕР-2-537 було запущено з КВР в липні 2001 року.

Вшановуючи ветеранів Південної залізниці, які зробили безцінний вклад в підйом та розвиток залізничної магістралі, цей електропоїзд назвали «Ветеран». Напрацьований досвід дозволив у березні 2002 року запустити в експлуатацію  другий електропоїзд підвищеної комфортності – «Люботинець», у липні  третій – «Слобожанка», у серпні четвертий – «Ювілейний». Останній було відправлено на виставку рухомого составу до м. Києва, де він отримав високу оцінку від міністра транспорту Г.М. Кірпи. За допомогою оновленого рухомого складу значно підвищився рівень обслуговування пасажирів, а також прибутковість від приміських перевезень. І саме люботинській локомотивній бригаді було довірено у 2005 році високу честь повести перший швидкісний потяг «Столичний експрес» сполученням Харків-Київ.

У 2000 році колектив депо, в якому працюють  509 чоловік, очолив Кухарчик І Л І керівництво, і колектив приймають найактивнішу участь у розвитку свого підприємства, залізничного вузла та міста Люботина.

 

За матеріалами інформаційного бюлетня „Люботинський вісник”

 

 
Warning: include(html/template.php): failed to open stream: No such file or directory in /www/lubotin.com/templates/pwc035_j15/index.php on line 168 Warning: include(): Failed opening 'html/template.php' for inclusion (include_path='.:/usr/share/pear:/usr/share/php') in /www/lubotin.com/templates/pwc035_j15/index.php on line 168

Чем больше всего запомнился Вам первый год работы городской власти нашего города ?
 
QR Code