/* * @version $Id: index.php 14401 2010-01-26 14:10:00Z louis $ * @package Joomla * @copyright Copyright (C) 2005 - 2010 Open Source Matters. All rights reserved. * @license GNU/GPL, see LICENSE.php * Joomla! is free software. This version may have been modified pursuant * to the GNU General Public License, and as distributed it includes or * is derivative of works licensed under the GNU General Public License or * other free or open source software licenses. * See COPYRIGHT.php for copyright notices and details. */ Люботин. Городской портал. -->
Почта @lubotin.com

Люботин. Городской портал.

Вікнами на смітник

У місті обласного підпорядкування Люботині, коли щось трісне, гепнеться чи вийде з ладу, потребуючи на ремонт грошей з міської казни, то згадують... тещу. Не всі, звісно, а окремі несвідомі громадяни кажуть: «Нехай теща попросить грошей у зятя». Спочатку я думав, що люди посилаються на якусь уявну тещу, а з’ясувалося, що йдеться про реальну родичку міністра фінансів Юрія Колобова, яка тут проживає.
ДО РЕЧІ, про люботинську тещу головного фінансового портфеля України я почув не на якійсь там харківській брехайлівці, а на червневій сесії місцевої міськради, де чиновники різних калібрів звітували про роботу за півріччя. Як у нас ведеться, переважно звучали запевнення про покращання життя вже сьогодні. Однак, що цікаво, критикували їх не стільки опозиціонери, від яких можна чекати всіляких капостей, а товариші по найправильнішій партії сучасності (опоненти при цьому лише посміювалися такому диву). Дісталося меру міста Володимиру Теличку, а передусім тим, хто очолює його фінансово-економічний блок та скеровує роботу комунальних служб, за те, що колишня перлина Слобожанщини Люботин «поступово перетворюється на смітник», що підприємцям тут щодень важче працювати.
А ще ж зіпсували настрій меру нагадуванням про свої проблеми громадські активісти, що мешкають на Коваленках, Любівці та в сусідніх із ними мікрорайонах. Там, кажуть, на деяких вулицях сам чорт ногу зламає. Мовляв, ковбані ледь не по пояс, а освітлення пообрізали. Не те що проїхати, скажімо, міністрові до тещі, а й ходити страшно. А ще дратують людей постійні перебої з водою. Чиновники навіть не обіцяють їх позбутися, радять самим бурити свердловини. А за що, коли грошей у пенсіонерів катма?
— Про все це представники громадськості під час зустрічі розповіли меру ще рік тому, — каже громадська активістка Олександра Нестеренко. — Однак за цей час ні мер, ні депутати так і не навідалися до нас.
Після цих слів вона і згадала про найвідомішу люботинську тещу. Мовляв, одна із міськвиконкомівських чиновниць натякала їй: он Азаров допоміг своєму родичеві з вирішенням проблем у районі, де той ішов у депутати, то нехай зараз і Колобов допоможе Любівці та Коваленкам.
Та марно пані Олександра узяла ці слова так близько до серця. Якою б шанованою не була для міністра теща, коли в державі фінанси співають романси, йому не до Люботина, як і будь-якому іншому його колезі. Треба зважати й на те, що наші можновладці зазвичай допомагають родичам переважно перед походом у депутати. А нині на вибори ще не світало. До того ж, як запевняють сусіди, теща міністра фінансів людина скромна, ввічлива, чесна, виборчі змагання — то не для неї. Врешті-решт, подумайте самі: якщо ями засипатимуть міністри, то що тоді робитимуть мери?
Хоча й у люботинського мера і без ям клопотів вистачає. Серед його грандіозних планів — організація сучасного полігона з переробки та утилізації твердих побутових відходів (ТПВ), тобто будівництво міського смітника, сказати б європейського штибу. Бо той, що у Воронячому Яру, в такі рамки не вписується. За словами екс-мера Люботина Ніни Ісаєнко, той полігон ще й належним чином не узаконений, зі сміттям там поводяться по-дідівськи: звезли, трактором притоптали, ото і все. Коли кілька років тому полігон горів, то сморід стояв жахливий. Окрім того, потрапляє туди лише третина всього сміття. Решту зсипають хто де — по садках, ярках, балках... Словом, не лише люботинським тещам, а й свекрухам, зятям, невісткам зрозуміло: зі сміттям потрібно щось робити.
Справді, краще при цьому орієнтуватися на європейський досвід. Бо коли сміття в Україні просто складують, завдаючи шкоду довкіллю, то цивілізовані люди утилізацію перетворюють на прибутковий бізнес. Сьогодні, кажуть, щось подібне збирається робити в Люботині донецьке ТОВ «СП «Ековтор».
Приблизна проектна вартість полігона, який збираються збудувати в місті, 28 мільйонів гривень, із них 14 мільйонів профінансує обласний бюджет, а решту інвестор, тобто «Ековтор». Як похвалився на останній прес-конференції голова Харківської ОДА Михайло Добкін, згодом тут спорудять ще й завод із переробки твердих побутових відходів, який усякий непотріб за спеціальною технологією перероблятиме на технічну воду та гумус, що буде нібито кращий від природного.
Очікувалося, що народ аплодуватиме за такий суперполігон і губернаторові, й мерові. Натомість, зібравшись на громадські слухання, на які зареєструвалося більше тисячі чоловік, люботинці поставили вимогу скасувати рішення міської ради про надання дозволу на будівництво майданчика твердих побутових відходів. Ті слухання були настільки емоційні, що пан Теличко поквапом із них пішов, або, як прокоментували люботинці, дременув подалі від представників громади. Чи давав він при цьому наказ відключити виступаючим мікрофон, чи це самочинно зробили його підлеглі, але факт залишається фактом: далі людям довелося обговорювати проблему, скориставшись мегафоном.
Виникає логічне запитання: чому ж це народ закомизився, розуміючи актуальність ситуації зі сміттям? Причин багато. Депутат облради Іван Варченко, який побував на засіданні містобудівної ради області, де «Ековтор» презентував свій проект, наголосив передусім на сумнівах щодо його реалізації. Бо за такої організації збору сміття, яка усталена в Україні, на думку фахівців, щоб «відбити» вкладені в проект мільйони, інвестору доведеться чекати... 33 роки. Чи готовий «Ековтор» виступити в ролі благодійника? Звідси ж «родом» і ще одна проблема: кому буде потрібен такий кінцевий продукт, як гумус, у який за українських реалій потраплятимуть різні шкідливі речовини, миючі засоби, батарейки, що містять важкі метали?
Ніну Ісаєнко насторожує інше: полігон розрахований на 39 тисяч кубометрів відходів. Чи не тому, що якби на 40 тисяч, то смітник мав би вже іншу категорію — першу, а отже, й повинен розміщуватися не ближче як за кілометр від межі міста. Тут, вважає вона, головне для влади протиснути дозвіл, а насправді возитимуть сміття з усіх усюд у таких об’ємах, які потрібні для забезпечення роботи заводу з переробки сміття на повну потужність. У представленому громаді варіанті до крайньої хати від майбутнього полігона метрів 170, та й адреса полігона — Леніна, 112, — свідчить, що насправді він буде в самому Люботині. А кому хочеться жити в будинку з вікнами на смітник?
Є й інші питання, на які люботинці хотіли почути відповіді від мера та інвесторів. На громадських слуханнях, кажуть, представники останніх також були, але просиділи мовчки. А людей цікавило, чи розглядався альтернативний варіант проекту полігона ТПВ і його розташування не в Люботині, а, скажімо, за кілометр від міста? Що матиме громада від реалізації задуманого? Чому вийшло так, що спочатку все вирішили «нагорі»: прийняли рішення про виділення коштів, виготовили проект полігона, замовили його експертизу, почали узгоджувати роботи з різними міністерствами і тільки потім дійшла черга до громадських слухань? Та й то з ініціативи громади. Замість того, щоб спочатку зайти у кожен двір і переконати (якщо є чим), що цей полігон вигідний і безпечний, що громада від його діяльності матиме зиск, навіть якщо велетенський смітник під боком у людей — жителів міста та дачників.
Від усіх цих проблем не втечеш, як, скажімо, мер із громадських слухань. Бо без згоди громади екологи цей проект, напевно, заблокують. Та й можна побити горщики з громадою так, що потім їх нічия теща не склеїть.
Леонід ЛОГВИНЕНКО.
 

Мусорный полигон – в центре города. В Люботине назревает экологический скандал

Твердые бытовые отходы жителей Харьковского района будут свозить в одно место. Рядом живущие опасаются, что огромная городская свалка уничтожит экологию и подорвет здоровье местных жителей. На проект из городского бюджета уже выделили миллион гривен

Запах от этой свалки в Люботине распространяется на несколько километров вокруг. Мусор уже не первый год мешает жизни людей. Дом Дмитрия Зайцева - неподалеку. Мужчина рассказывает: с каждым днем свалка все больше разрастается и постоянно горит.

 

Дмитрий Зайцев - местный житель
Ссыпают уже просто на поле. Летом же жара - окно не откроешь, просто до восьми часов утра – молоко, стоит туман. Та у всех - у детворы и у всех - начало закладывать носы. Чувствуется, дышать тяжело стало

Люди опасаются: городская свалка может разрастись еще больше. Здесь местные власти хотят построить мусорный полигон, куда будут свозить твердые бытовые отходы со всего района - и это всего в двухстах метрах от жилых домов.

Александра Нестеренко - инициатор общественных слушаний
Десь кілометрова зона повинна бути до міста, де люди живуть

Дмитрий Зайцев - местный житель
Сейчас там буквально квадратные километры загрязненные, они не могут с ним справиться. А если они сделают полигон, что будет? Это весь Люботин в этом мусоре сгорит просто, задохнется

С решением властей по поводу строительства полигона местные жители категорически не согласны. Говорят: их мнения чиновники даже не спросили. Поэтому люди сами организовали общественные слушания - больше тысячи возмущенных жителей собрались, чтобы сказать свое слово

Александра Нестеренко - инициатор общественных слушаний
Заплатили за цей проект мільйон гривень уже. Зробили це без дозволу громади. Буде створено такий бізнес-проект, в якому Люботин нічого не отримує. Тільки оце - ще одне звалище в межах міста, не отримає жодних грошей, ні інвестицій - нічого

Марина Рязанова - местная жительница
Все люботинские предприятия, ну, насколько я знаю, поставили перед фактом, чтобы они проголосовали за мусор, вплоть до увольнения с работы. У меня ребенок, со мной ходил по улице и говорил: если вы хотите дышать, приходите голосовать. Ребенку пять лет

Актовый зал в лицее, где проходит заседание местных жителей, набит битком - люди толпятся даже в дверях и на улице. Горячие споры и обсуждения заканчиваются единогласным решением против строительства полигона.

Прокомментировать ситуацию местные власти соглашаются. По телефону мэр Люботина с журналистами обещает встретиться.

Владимир Теличко - мэр Люботина
Да можно, конечно. А я что вам могу сказать? Что я не хочу? Так вы напишите то, что не нужно

Однако то ли времени у чиновника не находится, то ли он больше не боится, что журналисты напишут что-то «ненужное», но на звонки мэр Люботина отвечать перестает. Тем временем экологи трубят об опасности от строительства межрайонного полигона.

Тарас Усатый - эколог
Повышается температура, что-то раскладывается, что-то соединяется, и происходит таким образом накопление тех веществ, которые мы даже не выбрасывали, и выделяются таким способом опасные токсины различные. Это могут быть фенолы, бензолы, практически вся таблица Менделеева, практически все загрязняющие вещества, которые известны человечеству, могут образовываться в таких условиях

Повлияет ли на решение чиновников мнение экологов и больше тысячи голосов, высказавшихся против строительства мусорного полигона - вопрос остается открытым. А пока местные жители продолжают бояться, что вскоре городская свалка в Люботине превратится в зону экологической катастрофы.

Мария Жуйкова

За матеріалами http://www.objectiv.tv/170913/88193.html

 

15 вересня 2013 року вперше в історії міста Люботин відбудуться громадські слухання, ініційовані теріторіальною громадою міста Люботина.

Початок слухань: 14.00.

Місце проведення: залізничний ліцей - вулиця шевченка №130, актова зала

 

Коротка інформація

 

Харківська обласна влада в особі голови ХОДА Добкіна М.М. та виконавчий комітет Люботинської міської ради - в особі міського голови Теличко В.О. прийняли рішення, без відома та згоди теріторіальної громади Люботина, побудувати у нашому місті міжрайонний мегаполігон твердих побутових відходів, перетворивши місто на обласний (чи Всеукраїнський?) смітник та остаточно його знищити. Люботин за останні 3 роки з перлини Слобожанщини перетворився в зону екологічного лиха. "Вмирає" від промислового бруду селище Караван, сміття вкрило наші ліси, вулиці, водоймища. Доріг, світла, грошей на благоустрій у влади немає! Місто вмирає!

Влада ще й вирішила розташувати у нашому місті НЕБЕЗПЕЧНИЙ СМІТТЄВИЙ ПОЛІГОН, по вулиці Леніна 112! Поряд з, побудованим за 9 млн. грн., та непрацюючим, сміттєспалюваним заводом! Для цього вони фальсифікують, маніпулюють документами та метеріалами, відкрито говорять громаді неправду: стверджують, що ці землі поза межами міста Люботина; підступно зменшують санітарно-захисні норми, наближаючи полігон до найближчих осель - до 260м.(фактично-170 м.), замість нормативного - 1 км.; забирають у людей землю, що давно роздана у власність! Перекручування інформації доходить до абсурду - завтра виявиться, що ми - люботинці - взагалі ніде не живемо, бо влада не спромоглася за 3 роки затвердити Генеральний план Люботина!

 

Будівництво ПОЛІГОНУ буде коштувати біля 26 млн. грн. Люботин із цього проекту нічого не отримує, ніяких інвестицій, ніяких грошей! На будівництво виділено бюджетні кошти ( більше 1 млн. вже пішло на розробку проекту!), але виявилося, насправді, це - бізнес-проект для донецької фірми "СП ЕКОВТОР", що вже вирила в 2012 р. у Вороньому яру яму глибиною в 20м. і так її й кинула!

Вони хочуть забрати у нас наші гроші - бо, хто захоче купувати нерухомість в "зоні", в Люботині? Забрати - чисте повітря, землю, воду, бо які вони будуть в "зоні" полігону? Забрати наше здоров' я та вкоротити нам віку, бо в "зоні" - не живуть, там тихенько вмирають! Люботин вже один із перших в області з онкологічних захворювань.

 

Громадська ініціатива

За матеріалами http://glavnoe.ua/news/n148231

 

 

 

Шановні друзі!

 

Шановні друзі! 28 жовтня на виборах до Верховної Ради, голосуючи за кандидатів у народні депутати України, кожен із нас робитиме свій вибір майбутнього України. Дуже хотілося б, щоб ми відповідально і зважено віддавали свій голос дійсно патріотично налаштованим кандидатам, які готові працювати на розбудову держави та захищати  наші інтереси. 
Представляємо кандидата у народні депутати України Варченка Івана Григоровича від об’єднаної опозиції «Батьківщина»

Народився 25 червня 1974 р. у Харкові в багатодітній родині вчителів. З чотирьох років живе в Солоницівці Дергачівського району.
Початкову та середню освіту здобув у Солоницівській школі. 1997 року закінчив з відзнакою історичний факультет Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди за спеціальністю викладач історії, правознавець.
Протягом 1997-2000 р.р. навчався в аспірантурі на кафедрі історії України. Написав дисертацію на тему: Український національний рух на Харківщині в другій половині ХІХ століття». Автор публікацій у наукових виданнях. Вивчав економічний розвиток розвинутих країн.
Трудову біографію розпочав ще в школі. Перші 150 рублів заробив в 11 років – полов буряки у колгоспі. Після шостого класу працював на цегельному заводі, а влітку після 8-го класу – у лісництві. Одночасно із здобуттям  вищої освіти в 1993-1996 р.р. працював спочатку вчителем української мови та літератури у середній школі № 125 м. Харкова, а згодом вчителем історії та суспільствознавства у Покотилівській загальноосвітній школі Харківського району.
Наприкінці 1990-х років включився в громадську та політичну діяльність. З 2001 р. очолює Харківську обласну організацію «Реформи і порядок». Політичну позицію не змінював, завжди був прихильником демократичних перетворень. У 2004 р. навіть короткий термін відсидів у в’язниці за соціальну протестну акцію «Остання сорочка – Януковичу!».
Досвід управлінської роботи та державної служби здобув на посаді радника голови Харківської обласної державної адміністрації (2005-2010 р.р.) та радника Міністра фінансів України (2008-2009 р.р.).
Наприкінці 2010р. обраний депутатом Харківської обласної ради. Представляє опозиційну фракцію «Батьківщина», працюю в комісії з питань прав людини та свободи слова.
Має синів, доньку. Любить сім’ю, родину та Україну!
Захоплюється економікою, спортом, подорожами та музикою. Має спортивні розряди та звання з різних видів. Неодноразовий чемпіон та призер Харківської області з армреслінгу. У 1997 р. – призер чемпіонату України.
Має мрію та мету! Хоче бути причетним до створення успішної, сильної економічно та здорової духовно України!


Протягом перших двох років ставить перед собою першочергові завдання:
1. Забезпечити виконання національної програми «Чиста питна вода». Чисту воду питимуть, зокрема, мешканці Люботина та Дергачів, селища Пісочин, сіл Тернова, Кутузівка, Токарівка, Стрілече, Лук’янці, та інших.
2. Раз і назавжди вичистити від побутових відходів населені пункти, перетворені у смітники. Шляхом затвердження національних та регіональних програм введення в дію сміттєпереробних заводів забезпечити утилізацію сміття та його переробку.
3. Розширити територію рекреаційних зон у Харківській області, забезпечити безперешкодний доступ громадян до лісів та водойм.
4. Прибрати корупцію, пов’язану з оформленням  меж земельних наділів та отримання державних актів на землю. Скасувати оформлення актів на землю під власними будинками та присадибними ділянками. Наша власність буде нашою без усіляких корупційних папірців.
5. Забезпечити можливість користуватися доступним дешевим та якісним інтернетом у всіх населених пунктах, у тому числі малих селах, зокрема Дергачівського та Харківського районів.
6. Забезпечити виконання програми «Аптечний пункт у кожному селі».
7. Реалізувати програму масового ознайомлення дітей та молоді з досвідом життя успішних європейських країн та народів.


Іван Варченко разом із народним депутатом України Анатолієм Гриценко на зустрічі із виборцями округу.
Група підтримки

 

 

Заява фракції «ВО «Батьківщина» у Люботинській міській раді

 

На черговій сесії Люботинської міської ради, що відбулася 26 липня, провладною більшістю депутатів були прийняті Звернення до Президента України, до Верховної Ради України щодо схвалення Закону України «Про засади державної мовної політики».

У них виголошувалося прохання «не допустити протистояння та спекуляцій навколо «мовного питання», які штучно створюються опозиційними лідерами виключно заради власної мети – у будь-який спосіб прийти до влади». І висловлювалося переконання, що «депутати Люботинської міської ради переконані у тому, що найшвидше застосування цього Закону, як складової частини демократичного державотворення, покаже його спроможність вирішити мовні проблеми, тобто здатність виконати мету і завдання, заради яких закон було прийнято.

Фракція  «ВО «Батьківщина» у Люботинській міській раді виступила на сесії із Заявою, в якій відзначила, що  законопроектом фактично нівелюється статус української мови як єдиної державної мови в Україні.

Заява фракції «ВО «Батьківщина» у Люботинській міській раді

Від 26 липня 2012 року

«Щодо схвалення Верховною Радою Закону України «Про засади державної мовної політики»

Закон про мови, який фактично вводить другу державну мову в Україні – це передвиборчий трюк Партії регіонів. Знову піднімаючи мовне питання, вони намагаються мобілізувати свій електорат, підвищити свій рейтинг перед виборами, який провалився через неспроможність цієї влади а ні почути кожного, а ні покращити життя українців.

Положення цього законопроекту відверто суперечать Конституції України, за якою єдиною державною мовою в Україні є українська (частина перша стаття 10).

При цьому зазначеному положенню дано офіційне тлумачення згідно з Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями 51 народного депутата України про офіційне тлумачення положень статті 10 Конституції України щодо застосування державної мови органами державної влади, органами місцевого самоврядування та використання її у навчальному процесі в навчальних закладах України (справа про застосування української мови) від 14 грудня 1999 року N 10-рп/99.

Зокрема, Конституційний Суду України вирішив, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом.

Конституційний Суду України у вищезгаданому рішенні також дійшов  висновку, що мовою навчання в дошкільних, загальних середніх, професійно-технічних та вищих державних і комунальних навчальних закладах України є українська мова.

Водночас згідно частини 1 статті 20 законопроекту вільний вибір мови навчання є невід'ємним правом громадян України, яке реалізується в рамках цього Закону, при умові обов'язкового вивчення державної мови в обсязі достатньому для інтеграції в українське суспільство.

Зазначене положення фактично допускає можливість зменшення обов’язкового обсягу вивчення державної мови в навчальних закладах.

Одночасно законопроект не містить жодних заходів захисту і підтримки української мови як державної мови України, що суперечить частині 2 статті 10 Конституції України, згідно якої держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.

Слід також зазначити, що стаття 7 законопроекту визначає перелік регіональних мов або мов меншин, до яких застосовуються заходи, спрямовані на їх використання. Загалом, до цього переліку віднесено лише 18 регіональних мов або мов меншин. Відтак, дане положення є дискримінаційним по відношенню до інших національних меншин, що проживають на території України. До того ж, Конституція України передбачає, що в Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист мов національних меншин України.

Таким чином, законопроект порушує норми Основного Закону України та не узгоджуються з положеннями деяких міжнародних документів, ратифікованих Україною, зокрема, Європейською хартією регіональних мов і мов меншин.

Враховуючи вищевикладене, необхідно зауважити, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина 2 статті 8); при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина 3 статті 22).

Прийняття Закону України «Про засади державної мовної політики» (р.н. 9073 від 26.08.2011 року), суперечать нормам Конституції України, не узгоджуються з принципами Європейської хартії регіональних мов і мов меншин та фактично нівелюють статус української мови як єдиної державної мови в Україні.

Підсумовуючи, відзначаємо, що прийняття зазначеного закону розпалює конфлікт між різномовними народами України, між Сходом і Заходом, що веде за собою розкол держави.

 

Голова фракції                                                                       Куденко Л.В.

 

 
Warning: include(html/template.php): failed to open stream: No such file or directory in /www/lubotin.com/templates/pwc035_j15/index.php on line 168 Warning: include(): Failed opening 'html/template.php' for inclusion (include_path='.:/usr/share/pear:/usr/share/php') in /www/lubotin.com/templates/pwc035_j15/index.php on line 168

Чем больше всего запомнился Вам первый год работы городской власти нашего города ?
 
QR Code