/* * @version $Id: index.php 14401 2010-01-26 14:10:00Z louis $ * @package Joomla * @copyright Copyright (C) 2005 - 2010 Open Source Matters. All rights reserved. * @license GNU/GPL, see LICENSE.php * Joomla! is free software. This version may have been modified pursuant * to the GNU General Public License, and as distributed it includes or * is derivative of works licensed under the GNU General Public License or * other free or open source software licenses. * See COPYRIGHT.php for copyright notices and details. */ Гаркавенко Анатолiй Михайлович -->

Гаркавенко Анатолiй Михайлович

 

Гаркавенко Анатолiй МихайловичІсторія чи особистіть? Що керує часом? Яскрава особистість спрямовує хід історії, чи хід історії висуває людину, яка впливає на історичний розвиток держави? На цьому риторичному тлі хотілося б перейти до конкретної постаті – постаті Анатолія Гаркавенка. Людини, яка передчасно пішла з життя і навколо якої гуртувалися люди, яким поняття Української держави, її соціально-економічного стану, честі, місця у світі української нації, мови, культури – було і є не порожнім звуком, не показовою кон’юнктурою чи особистою вигодою, а справою усього життя. У ці сьогоднішні часи, повні пошуків, хитань, невизначеності, а подекуди і гірких розчарувань, пересічна особа може запитати, а що він, власне, зробив?

На це можемо відповісти так. Давніх пророків каменували не чужинці, а свої, близькі. Так було і з Анатолієм Гаркавенко. В даному разі діяльність А. Гаркавенка належно оцінена сьогоденням з усією значимістю. Варто і не варто вдаватись до подробиць роботи: РУХ, Просвіта, ССУ – усього і на аркуш не вистачить. Але не втримаюсь. Редакторством не здивуєш нікого. Але бути редактором у байдужому оточенні – зовсім інша справа. І Анатолій блискуче це показав у „Люботинській республіці”, а потім у „Спектрі”. Треба зауважити, проблеми, які порушував редактор, завжди були найболючішими для люботинців. Спроба відкриття смітника біля храму чи закриття залізничного переїзду, чи трагічна доля тієї чи іншої людини... Нерозлучний зі своїм стареньким велосипедом, він знав про все приховане і не приховане, і з високою майстерністю у слові розповідав. А міг би їздити на авто...

Анатолій  був цільною людиною, а це велика рідкість, серед людей взагалі. Він ніколи не поступався ні словом, ні ділом перед відкритими чи прихованими ворогами рідного СЛОВА. Такі постаті, як Анатолій, народжуються зарано, як на свій час, живуть недовго і яскраво, їх життєвий устрій та світогляд набагато випереджає хід подій. І тому більшість пересічних громадян вбачають у цьому елементи комплекса „білої ворони”. Але завдяки таким особам як Анатолій і відбуваються історичні зміни, прискорюється їх закономірний історичний розвиток.

На жаль, у нинішні часи, привілеєм сучасного політика є схема „купи-продай”, лакейське слугування „сильним світу” цього та безсоромне грабування свого рідного народу. Усе це свідчить про те, що тільки самовідданість і принципова чесність людини, закоханої у свою рідну землю, у свою Україну, тільки вона може добути їй достаток і підняти її до рівня взірцевої держави Європи. А географічно ми знаходимося у самісінькому її центрі і маємо всі підстави бути нею. Єдине, що треба для цього – любити Україну так, як любив її Анатолій.

Бувши високоосвіченою людиною, Анатолій депутатом не став, олігархом теж, на відміну від деяких інших „державців” які ще зовсім недавно відверталися від національної символіки, і створення міської організації „Просвіта” було для них епіцентром чогось ворожого і чужого.

Нинішня держава майже в усіх її інституціях обходиться без таких відданих патріотів, як Анатолій Гаркавенко. Депутатські місця посідають переважно люди далекі від ідеалів служіння батьківщині. Але зерна національної свідомості, гідним сіячем яких був А.Гаркавенко, уже дали і в майбутньому іще дадуть колосисті стебла, долаючи людську байдужість, темряву та зраду...

 

Був у нас з жовтня 1990 року контакт з осередками „Просвіти” і Руху у місті Люботині Харківської обл. Голова „Просвіти” А. Гаркавенко два рази був у нас. Це віддана Україні людина, схильна до рішучих дій. Ми дивувалися з дружиною, як легко він сприймав і запам’ятовував наші колядки, пісні, звичаї, як захоплювався убранством церков. 24 серпня 1992 року ми були на святкуванні І-ї річниці Незалежності України у Люботині. Дуже тепло зустріли нас ансамбль „Джерело”. Влада міста через директора Палацу культури навіть оплатила проїзд. Люди раділи з наших пісень, фотографувалися у наших стрілецьких одностроях. А як проводжали нас до поїзда!

М. Мандрик, Стрийщина: „Шлях до волі”, 1998. Вид-во „Щедрик”

 

А. Гаркавенку

На свічечки погрози вітер кидав

І рвучко і безжалісно тушив.

Сумний єпіскоп правив панахиду

За упокій безсмертної душі.

Над гуртом пролилося „Зі святими”...

Осінньої холодної пори.

Журилися, схилилися святині –

Пониклі синьо-жовті прапори.

Контрастом до лиця хустина темна

На жіночці стрункій, неподалік.

Як знахідка сучасному Родену.

А мимо все пливли, пливли жалі...

Війнуло знову. Розкадився ладан,

Немов душі торкнулося тепло.

Ми поховали Українця-брата,

А „Вічну пам’ять” вітром понесло.

Кость Маковійський „У Великоднім Милосерді”

Вид-во „Майдан”

Вістка про відхід у вічність бл. п. Анатолія, яка пролунала по українській радіопрограмі „Пісня України” з сусіднього міста Торонто, була для нас шоком і наповнила наші серця смутком. Ми свідомі того, що відійшла людина незамінима ні для родини, ні для громади. Людина, яка розуміла, що „праця єдина з неволі нас вирве” (І.Франко) і  діяла згідно із цим гаслом

Укр. Канадська Суспільна Служба, Гамільтон, 30 жовтня 2001 р.

Голова – Тамара Дудка, Секретар – Дарія Бродгед.

Підготував Кость Маковійський.

 

 
Warning: include(html/template.php): failed to open stream: No such file or directory in /www/lubotin.com/templates/pwc035_j15/index.php on line 168 Warning: include(): Failed opening 'html/template.php' for inclusion (include_path='.:/usr/share/pear:/usr/share/php') in /www/lubotin.com/templates/pwc035_j15/index.php on line 168

Чем больше всего запомнился Вам первый год работы городской власти нашего города ?
 
QR Code